Аби сформувати правильну поведінку у наших дітей, як завжди, допоможуть книжки.
То чому ж навчають дітей книжки про тварин:
Ми відповідальні за тих, кого приручили
(«Історія, яку розповіла Жука», Олійко Грася, для дітей 3–7 років, «ВСЛ»)
Якщо, беручи під опіку тварин у зоопарку, ви не завжди маєте з ними прямого контакту, вони можуть вас і не знати й не мають до вас ніякої прихильності — головне, аби ви знали, що вони нагодовані та живуть у хороших умовах, — то для безпритульних собак, яких ви просто підгодовуєте або збудували прихисток на зиму, ви вже найдорожча істота.
Кожен прагне відчувати себе потрібним
(«Ківі Ківі», Лаюк Мирослав, для дітей 6–9 років, «Видавництво Старого Лева»)
У світі живе безліч тварин, яких вважають «дефектними»: хтось втратив зір, хтось слух, дехто ногу тощо, але це не означає, що вони не достойні любові та ніжності. Кожен із них всього лиш мріє про родину. Читаючи історію про вольову пташку, дитина навчається не розділяти тварин на «гарних» та «страшних» — вони всі живі істоти, яким просто потрібна наша турбота.
Домашні улюбленці — це не лише забавки та веселощі
(«Усміхаки», Лариса Денисенко, для дітей 9–14 років, «Видавництво Старого Лева»)
Часом діти вбачають у кумедних пухнатих цуценятах якщо не іграшку, то просто живу істоту, яка, наче, може й сама про себе подбати. Але це не так. І дітям потрібно про це говорити одразу: так, собака справді вірний друг, але він й велика відповідальність, і дисципліна, і певні обов’язки.
Кожен заслуговує на любов
(«Неро Корлеоне. Історія одного кота», Ельке Хайденрайх, для дітей від 9 років, «Nebo Booklab Publishing»)
Хоч якими б розбишаками та борцями незалежності здавалися коти, вони не будуть противитися теплій лежанці, регулярному харчуванню та, найголовніше, турботливим рукам. Просто іноді їм потрібен час, щоб віднайти «свою людину».
Якщо тваринка вже потрапила до зоопарку, ми все ще можемо якнайкраще подбати про неї
(«Опікуни для жирафа», Лущевська Оксана, для дітей 3–7 років, «Видавництво Старого Лева»)
До зоопарку тварини потрапляють із різних причин, і іноді так насправді краще для представників фауни, але потрібно пам’ятати, що власники зоопарків бувають різними, і вони не завжди відповідально ставляться до потреб тварин. А іноді для забезпечення гарного життя банально не вистачає фінансування. Тому нашим, людським, обов’язком є підтримка життя міських співмешканців.
Тваринам важливо жити у природному середовищі
(«Місія “Порятунок”: ведмеді», Завалій Євгенія, для дітей від 6 років, «Видавництво Старого Лева»)
Книжка навчає дітей гуманному ставленню до тварин, показуючи реальну ситуацію у власній країні, та наголошує, що людина має зробити все, аби не тільки ведмеді, а й кожний вид жив у тому природному середовищі, до якого належить.
Добірку підготувало «Видавництво Старого Лева».
Більше про згадані книжки – читайте за посиланням:
https://starylev.com.ua/blogs/6-dytyachyh-knyzhok-yaki-navchat-turboti-y-vidpovidalnosti-do-tvaryn