Юрій Мороз – директор комунального підприємства «Полігон ТПВ». В інтерв’ю «Галці» він розповів та показав, наскільки завантажений сміттям полігон у Рибному, чи були спроби завезти на його територію відходи зі Львова та пояснив, що може мотивувати франківців сортувати ТПВ. Також говорили про ромів, які мешкають на полігоні, і будівництво притулку для бездомних собак.
– Наскільки заповнене сміттєзвалище у Рибному та куди вивозитимуть відходи, якщо місце закінчиться?
– Полігон зараз заповнений на 85%, щодня приймаємо приблизно 250 тонн побутових відходів. Він у нас в оренді до лютого 2027 року. Якщо ми реалізуємо всі заплановані заходи, то до цієї дати громадяни міста можуть бути спокійними. Мова йде про будівництво сортувальної лінії та реконструкцію третьої черги полігону.
Полігон ТПВ складається з трьох черг. Перша працювала до 2009 року, зараз вона вже рекультивована. На сьогоднішній день ТПВ складується на другій черзі. З 2018 року почнеться складування на третій, відповідний проект на цей момент проходить експертизу.
– У Франківську всюди вчасно вивозять сміття, чи є на що скаржитися?
– Не можу сказати, бо наша структура не займається його вивезенням. Та, як мешканець міста Івано-Франківська, бачу, що тверді побутові відходи вивозяться регулярно. Питання виникає із негабариткою. Закордоном для цього є спеціально відведені місця. Наприклад, у нас людина робить вдома ремонт і вивозить сміття у невеликій кількості в одне місце, то ми можемо забрати його без коштів. Треба, щоб людина зрозуміла – краще відвезти будівельне сміття у спеціально відведене місце, ніж скинути це десь у канаву.
– На слуху проблема львівського сміття. Як гадаєте, хто винен у цій ситуації та як її вирішити?
– Винні потрохи всі. Щоб знати суть проблеми, треба знати першоджерела. Я слухаю ЗМІ, був на львівському полігоні ще до трагічних подій. Якщо кажуть правду щодо 18 потенційних інвесторів, з якими не почали співпрацю, то винна міська влада. Але я й знаю, як ці інвестори в Україну йдуть. У нас тариф на захоронення 83 гривні, це 2,7 євро, а у країнах Європи ціна коливається від 15 до 18 євро.
Розумієте, для інвестора питання екології не основне, для нього основне – це бізнес. Він має знати, чи буде компенсація. А громадяни при наших заробітних платах стільки грошей платити не будуть. Держава у нас також не готова за це платити.
Тому у нас питання великих сміттєпереробних підприємств так довго не вирішується. Наприклад, у Києві є сміттєспалювальний завод «Енергія». Він працює на 20%, бо не рентабельний, себе не окуповує.
Однозначно, проблему треба вирішити будь-якими шляхами. Місто треба почистити. Ви уявляєте, що таке 12 тисяч тонн невивезеного сміття у Львові? Ми у Франківську за місяць приймаємо від 7 до 9 тисяч. Звісно, там є і політична складова.
– Були спроби завести на полігон незаконні ТПВ? Як цього уникаєте?
– Спроб не було, бо у нас постійно моніториться ситуація, ведеться цілодобове відеоспостереження, посилена диспетчерська служба. У системі онлайн можна бачити, що робиться на полігоні ТПВ. Міським головою була дана вказівка, щоб полігон моніторила Муніципальна варта, щоб сторонніх людей не було. У нас велика територія оточена лісами, 15 га, тому не треба допустити, щоб хтось вчинив якусь диверсію.
– На якому етапі облаштування сортувальної лінії? Які очікування від її роботи?
– Наразі оголошено тендер. Сортувальна лінія буде вагомим кроком до цивілізованого сортування. Це не будуть робити люди просто неба. Це зменшить на 10% навантаження на полігон. Тобто, зі 100 тонн сміття 10 тонн ми зможемо відсортувати. Цим продовжимо життя полігону. Також буде економічний ефект. Кінцевим кроком має бути європейського рівня завод, який зможе за добу переробляти 500 тонн. Це буде економічно вигідно. А лінія забезпечить 40 робочих місць, робітники працюватимуть у дві зміни.
– Коли збудують стаціонарний фільтратопровід та запрацює біогазова установка?
– Фільтратопровід у грудні 2017 році має запрацювати. Сьогодні вже його прокладено 8,5 км з 13,5 км фільтратопроводу. Сміття трамбується, волога йде на низ, потім по колектору збирається в «озері». Якщо накопичується велика кількість фільтрату, його вивозять асенізаційними машинами на міські очисні споруди.
А біогазова установка працює вже з 1 травня 2017 року. Інвестор свої зобов’язання виконує: лінію електропередач проведено, винагороду за використання полігону сплачує.
– Яку техніку ще слід придбати для полігону?
– До нас приїжджають делегації з-за кордону. Вони всі дивуються, чому на такому великому полігоні нема такої речі як компактор. От нам треба компактора. У нас прийнято, що працюють бульдозери. Але це не техніка для сміттєзвалищ, бо не виконує нормально функцію трамбування. А ціна компаткора коливається від 240 до 280 тисяч євро. Щодо цього ми подали заявку на європейський грант.
– Які шанси відкриття заводу з переробки сміття в обласному центрі?
– Вважаю, що він буде збудований, бо інакшого шляху нема. Ми щороку збільшуємо кількість твердих побутових відходів. А коли він буде збудований? Може через 3-4 роки. Міська та обласна ради це підтримують та серйозно налаштовані.
– Біля урн у місті стоять контейнери для пляшок. Куди їх везуть?
– Наскільки я знаю, у Франківську є декілька компаній, які займаються відсортуванням вторинної сировини, одна з них – це «Віза-Вторма». Ці компанії збирають, сортують, пресують та відправляють вторинну сировину на переробку. У нас на полігоні ТПВ за місять відсортовують від 50 до 70 тонн вторинної сировини. Наприклад, чим цінна пляшка? Вони є різного кольору, а це різна ціна. Громадяни ж не будуть сортувати зелену до зеленої, а коричневу до коричневої. Кидають все під ряд, а у фірмі це виправляють. Ми встановили, відколи співпрацюємо із «Віза-Втормою», кількість твердих побутових відходів у нас зменшилася на 8-10%.
– Загалом франківці не займаються сортуванням сміття. Як це змінити?
– “Найкращий виховний процес – це матеріальна зацікавленість. Треба, щоб людина була зацікавленою. Ми думали про те, щоб зробити у кожному мікрорайоні сортувальний пункт. Людина приносить три пакети зі склом, пляшками та мокрими відходами. За це можна було б видавати якісь преференції”.
– На сміттєзвалищі живуть та сортують сміття роми. Це якось впливає на роботу полігону?
– Це ніяк не заважає. Є роми, які живуть на Пасічній, вони займаються жебратством, їх там приблизно 80 чоловік. Роми, які працюють на полігоні незручностей для працівників не створюють. Вони заробляють собі на прожиття. Все, що вони відсортували, офіційно проходить через вагу. Побудуємо сортувальну лінію, то, думаю, дехто з ромів там працюватиме.
– Як вирішуєте проблему безпритульних собак?
– Ми їх вакцинуємо та стерилізуємо. Працюємо або планово, або по заявах. У другому випадку дивимось, чи собаки стерилізовані. Наприклад, за січень-травень цього року стерилізували вже 237 особин, а за минулий рік понад півтисячі. Якщо тварини створюють комусь незручності, то перетримуємо їх у себе, або даємо у Дім Сірка. Потім стараємося прилаштувати. Люди думають, якщо ми з подвір’я заберемо всіх собак, то завтра їх вже не буде. Та навіть якщо ми заберемо 8-10 собак, то буде 2-3, які ту територію будуть тримати.
Наприклад, ми одного разу забрали всіх тварин, а через два тижні прийшла нова зграя.
– Коли зведуть притулок для них та що заважає це швидко зробити?
– Це дуже складно. Стараємось все робити, що у наших силах. Наталці з «Дому Сірка» дуже тяжко. Всі документи зроблені на відведення землі, але виникла проблема сусідньої сільської ради. Є люди, які не хочуть, не люблять собак. Вже підписаний меморандум між міський головою, благодійною організацією «Дім Сірка» та комунальним підприємством «Полігон ТПВ» про розподілення обов’язків щодо облаштування та функціонування притулку. Нами закуплено вагончик для облаштування кухні та охорони притулку, 250 метрів сітки для огорожі. Але роботи не починаємо, поки не підписаний договір оренди між «Домом Сірка» та державним підприємством «Івано-Франківський лісгосп».
Джерело galka.if.ua